Імпінджмент синдром

Імпінджмент синдром — хворобливі відчуття хронічного характеру, що виникають у суглобі в результаті компресії або пошкодження зв’язок, сухожилля, м’язів і хрящів. Біль обумовлений здавленням м’яких тканин навколишніми кістково-хрящовими структурами. Патологія частіше зачіпає плечовий суглоб. Однак аналогічні порушення можуть виявлятися в інших суглобах під час руху.

Імпінджмент синдром плечового суглоба

Імпінджмент синдром плеча виникає внаслідок сильного тиску, який чинить акроміальний відросток на головку плеча. Одночасно відбувається здавлювання акроміально-дзьобоподібної зв’язки. Постійне травматичне пошкодження супроводжується послабленням та зниженням функціональності обертальної манжети.

Вперше патологія описана американським ортопедом Ч. С. Ніром у 1972 році. Лікар розглянув імпінджмент синдром на прикладі механічної компресії обертальної манжети плеча. Для патологічного стану характерно стиск сухожилля, що фіксує надостний м’яз, на відрізку між крайньої частини лопаткової кістки, що прилягає до ключиці, і великим горбком плечової кістки.

Імпінджмент синдром плеча частіше діагностується у людей, професійна діяльність яких вимагає перебування в позиції з піднятими руками. Більше схильні до патології малярі, будівельники-монтажники, тинькарі, тенісисти. Порушення частіше зачіпають правий суглоб у правшів і лівий у шульг, що пов’язано з підвищеними навантаженнями на пріоритетні руки та плечі.

Причини імпінджменту синдрому

Причини патології пов’язані з вродженими особливостями будови кістково-хрящових структур, генетичною схильністю та надмірними навантаженнями на суглобове зчленування. Інші причини:

• Травматичне ушкодження суглоба.
• Перенапруження м’язів, пов’язане зі спортивними чи професійними навантаженнями.
• Дегенеративні зміни у сухожиллях.
• Утворення остеофітів (патологічне розростання кісткової тканини).

Важливу роль у патогенезі грає дисфункція м’язів, що оточують суглоб. Це призводить до нестабільного стану кісткових та хрящових структур.

Стадії імпінджмент синдрому

Імпінджмент синдром супроводжується запаленням, яке протікає у кілька стадій. Травматичне пошкодження ініціює запальний процес та призводить до поступової дегенерації тканин. В результаті відбувається деформація кісткових, хрящових та м’яких структур. Етапи розвитку хвороби:

• Стадія I — початкова, характеризується набряком м’яких тканин.
• Стадія ІІ — супроводжується розвитком фіброзу та тендиніту (запалення сухожиль і сухожильних оболонок).
• Стадія ІІІ — проявляється утворенням шпори — кісткового наросту, що призводить до розриву ротаційних сухожиль.

Патологічний процес на I стадії піддається терапії та піддається регресу. Адекватна терапія призводить до відновлення рухливості суглоба, усунення болю та запалення. На пізніх стадіях перебігу розвивається фіброз — розростання сполучної тканини з утворенням рубців. Необоротні зміни структур суглоба перешкоджають повному відновленню амплітуди рухів.

Локалізації імпінджмент синдрому

Ушкодження кістково-м’язових, зв’язково-хрящових структур може відбуватися у будь-яких суглобах. Найчастіше патологія торкається плеча. Імпінджмент синдром тазостегнового суглоба розвивається на тлі контакту, взаємного здавлювання та тертя шийки стегна і крайньої частини вертлюжної западини.

Патологічний процес у променево-зап’ястковому суглобі розвивається в результаті взаємного стискання кісток – зап’ясткового та завершального відділу ліктьової.

Імпінджмент синдром гомілковостопного суглоба виникає внаслідок контакту, здавлювання та тертя кісток — великогомілкової та таранної. У патологічний процес залучаються навколишні м’які тканини, які піддаються компресії.

Клінічна картина

Основний симптом захворювання — виражені хворобливі відчуття у зоні патологічного вогнища. Біль посилюється під час рухової активності (згинання, розгинання, обертання), що призводить до обмеження рухливості суглоба. Для патології характерно посилення хворобливості під час здійснення активних і пасивних рухів. На відміну від болю, який ініційований хворобами хребта і віддає в суглобове зчленування, хворобливі відчуття у разі синдрому імпінджмент посилюються під час руху суглобом.

Методи діагностики

Діагноз ставлять на підставі скарг пацієнта, клінічної картини, даних анамнезу та інструментального обстеження. Фізикальне обстеження включає візуальний огляд та пальпацію для виявлення ділянок хворобливості та локального підвищення показників температури тіла. Основні методи діагностики:

• Вимір амплітуди рухів, визначення ступеня обмеження рухливості суглоба.
• Рівень болю (визначається за шкалою).
• Спеціальні тести та проби (Ніра, Хокінса, Джоуба).
• Виявлення асиметрії порівняно зі здоровим плечем, що є ознакою м’язової атрофії.
• Рентген показує патологічні зміни, що відбулися у суглобових та кісткових структурах.
• МРТ проводиться для визначення стану навколишніх м’яких тканин.

Тест Ніра показаний у разі підозри на ураження манжети ротатора. Витягнута рука пацієнта розташовується зверху над головою. Лікар однією рукою стабілізує лопатку, іншою злегка натискає на витягнуту руку пацієнта, щоб досягти становища більшого згинання. Больові відчуття вказують на патологію.

Тест Хокінса передбачає згинання руки в плечовому та ліктьовому суглобах під кутом 90° з наступним примусовим обертанням у плечі. Пацієнт витягає випрямлену руку убік. Лікар однією рукою фіксує надпліччя, іншою згинає руку пацієнта в плечовому та ліктьовому суглобі. Поява болю свідчить про ушкодження м’язових сухожиль обертальної манжети.

Імпінджмент синдром: лікування

Вибір тактики лікування залежить від ступеня вираженості порушень та стадії патологічного процесу. Консервативне лікування імпінджмент синдрому плечового суглоба включає фізіотерапію, масаж, вправи ЛФК, приймання протизапальних та знеболювальних препаратів, переважно НПЗП. Лікар може призначити локальні ін’єкції глюкокортикостероїдів. У рамках комплексної терапії проводяться заходи щодо корекції ваги та способу життя.

Операція у разі імпінджмент синдромі показано у разі відсутності ефекту від консервативної терапії протягом 6 місяців. Оперативне втручання проводиться у разі розриву сухожиль. Артроскопічна декомпресія — малоінвазивне втручання, під час якого хірург видаляє дистальний відділ дзьобоподібного відростка. Операцію роблять через невеликі проколи. Реабілітація, що включає фізіотерапію, масаж та лікувальну гімнастику — обов’язковий етап нормального відновлення рухливості суглоба після артроскопічної декомпресії.

Лікування імпінджменту синдрому в МЦ Рубінко

Медичний центр Рубінко запрошує пройти діагностичне обстеження та курс лікування патологій хребта та суглобів. Застосовуємо передові ефективні методи терапії. Відновлюємо функції хребта, позбавляємо болю в спині та суглобових зчленуваннях без операції. Консультацію надають лікарі вищої категорії — вертебрологи, ортопеди, травматологи, фізіотерапевти. Основні методи лікування — це апаратна фізіотерапія:

• супер індуктивна терапія SIS;
• ударно-хвильова BTL терапія;
• акупунктура;
• лазерна HIL-терапія;
• Лімфопресотерапія.

Фізіотерапія розслабляє спазмовані м’язи, стимулює кровообіг у зоні патологічного вогнища. У результаті покращується кровопостачання і живлення тканин, відбувається активація місцевого імунітету, що призводить до зменшення запалення та усунення больового синдрому.

Замовте консультацію лікаря прямо зараз

Запис на прийом