Артроз: причини, симптоми, лікування

Артроз — це дегенеративні зміни суглоба, що супроводжуються руйнуванням хряща та утворенням остеофітів. Захворювання хронічного перебігу частіше зустрічається у пацієнтів віком від 40 років. Зазвичай хвороба вражає колінний, стегновий, ліктьовий, плечовий суглоби та суглобові елементи хребта. Поширеність патології становить понад 10% населення. У віковій групі старше 50 років артроз діагностують у 35% випадків. Люди 80-річного віку характерні зміни у суглобах виявляються у 99% випадків.

Що таке артроз суглобів

При артрозах руйнується суглобовий хрящ, що призводить до появи болю та порушення рухової функції. Артрози на ранніх стадіях супроводжуються характерною симптоматикою у 50% пацієнтів. В інших випадках патологічні зміни виявляються під час інструментальної діагностики.

Фізіологічні особливості хрящової тканини — пружність та міцність. У нормі хрящ витримує значні поступово зростаючі навантаження зміщення, стиск і розтяг. Навантаження деформує хрящ, який після усунення механічного впливу відновлює початкову форму.

Надмірні навантаження призводять до пошкодження. При артрозі сповільнюються процеси регенерації хряща. У нормі поява поверхневих дефектів супроводжується скупченням у патологічній зоні хондроцитів — основних клітин хрящової тканини Якщо пошкодження торкається субхондральної кістки, в патологічне вогнище мігрують фактори росту і вазоактивні медіатори. При артрозі через відсутність стовбурових клітин та порушення синтезу хрящової тканини дефект не заповнюється. Стадії артрозу:

• І стадія. Характеризується появою помірних болючих відчуттів. Біль виникає періодично, зазвичай після підвищеного навантаження, швидко минає після відпочинку. на початковій стадії пацієнти скаржаться на високу втомлюваність та дискомфорт при здійсненні рухів. Фізична активність збережуться у повному обсязі.
• ІІ стадія. Болісні відчуття при навантаженні мають стійкий характер. Біль зменшується у стані спокою. Кілька разів протягом року розвиваються синовіти — запальні процеси у синовіальній оболонці. Контрактура відсутня. У ході рентгенологічного обстеження виявляється деформація — варусна чи вальгусна. Рухи зберігаються у повному обсязі. Однак у крайніх положеннях супроводжуються інтенсивним болем.
• ІІІ стадія. Біль, що виникає при навантаженні, не минає довгий час у стані спокою. Деформація суглоба спостерігається візуально. Фізична активність обмежена. Ймовірні симптоми — нестабільність зв’язок, розвиток вторинних артритів, порушення трофіки шкірних покривів у зоні патологічного вогнища
• IV стадія. Стійкий біль, який не проходить у стані спокою. Неможливість здійснювати повноцінні рухи. Анкілоз — нерухомість суглоба.

На пізніх стадіях хрящ стоншується і повністю зникає. Відбувається розростання остеофітів як компенсаторний захисний механізм. Остеофіти — нарости на кістковій тканині, демпфують навантаження на кістку, проте обмежують рухливість суглоба. Остеофіти у хребті можуть спровокувати компресію нервових закінчень, що позначається розвитком неврологічної симптоматики.

Артрози за відсутності адекватного лікування значно ускладнюють повсякденну активність та погіршують якість життя. Якщо хворобу не лікувати, людина може стати інвалідом.

Причини артрозу

Розрізняють біологічні та механічні причини виникнення артрозу.У першому випадку йдеться про захворювання та стани, які провокують порушення метаболізму, погіршення продукції синовіальної рідини, уповільнення процесів регенерації тканин. Механічні фактори включають підвищені навантаження, що призводять до пошкодження хряща. Навантаження зазвичай пов’язані з важкою фізичною працею та заняттями спортом.Основні причини виникнення:

• Вікові зміни.
• Травми.
• Зайва вага.
• Спадковість.
• Професійні навантаження.
• Неправильний спосіб життя.

Патологія розвивається внаслідок зниження концентрації у хрящі протеогліканів — складних білків. Протеоглікани — проміжна речовина, яка бере участь у утворенні сполучної тканини. Провокуючі фактори:

• Регулярне підняття ваги.
• Порушення процесів метаболізму, гормональні збої.
• Погіршення кровообігу в ділянці суглоба.
• Хронічні інтоксикації.
• Незбалансоване харчування, дефіцит нутрієнтів, вітамінів та мінералів.
• Переохолодження організму.
• Аутоімунні хвороби в анамнезі.

Артроз часто супроводжує інші патології опорно-рухового апарату — ревматоїдний артрит, остеохондроз.

Патогенез та класифікація артрозов

Розрізняють первинну та вторинну форми. Важливу роль у патогенезі первинної форми грає спадкова схильність. Хрящова тканина пацієнта внаслідок генетичних факторів схильна до пошкоджень. У другому випадку відома причина хвороби, яка найчастіше пов’язана з підвищеними фізичними навантаженнями, травмами, патологіями опорно-рухового апарату та ендокринної системи (ревматизм, цукровий діабет, ожиріння).

Залежно від локалізації патологічного процесу розрізняють гонартроз (колінний суглоб), коксартроз (тазостегновий суглоб), спондилоартроз (суглоби хребта). Поширення патологічного процесу на субхондральну кістку називається остеоартроз.

Основний компонент патогенезу — порушення балансу між пошкодженням та відновленням хрящової тканини. Суглобовий апарат складається з двох або більше кісток, які покриті хрящем, суглобової сумки та синовіальної рідини. Суглобовий хрящ — важливий компонент рухомого з’єднання кісток, утворений сполучною тканиною.

У хрящі відсутні судини — кровоносні та лімфатичні. Живлення тканини здійснюється за рахунок синовіальної рідини та частково субхондральної кістки, яка густо забезпечена кровоносними судинами та нервовими закінченнями. З віком та під дією несприятливих факторів механізм живлення хрящової тканини порушується, що уповільнює регенерацію та відновлення пошкоджених структур суглоба. В результаті руйнується хрящ і відбувається структурна перебудова довколишніх кісток.

Симптоми артрозу

Ознаки артрозу суглобів включають припухлість, скутість рухів, біль із тенденцією до наростання інтенсивності після фізичного навантаження. Основні симптоми:

• Біль у суглобі.
• Ранкова скутість.
• Хрускіт у суглобі.
• Обмеження рухливості суглоба.
• Набряк суглобу.

Біль при артроозі на ранніх стадіях виникає під час ініціації руху. На пізніх стадіях має постійний, виражений характер. Больовий синдром провокує розлад сну, погіршення психоемоційного фону, зниження працездатності та інші порушення. Поступово атрофуються м’язи у сфері ураженого суглоба, що пов’язані з обмеженням рухової активності.

Який лікар лікує артрози

При перших ознаках захворювання варто звернутися до лікаря. Лікування артрозу призначає лікар-ортопед. У деяких випадках показані консультації ревматолога, травматолога та фізіотерапевта. Діагноз ставлять на підставі даних анамнезу, фізикального огляду, скарг пацієнта та результатів обстеження. Методи інструментальної діагностики — рентгенографія, КТ, МРТ. Лікар може призначити ревмопроби для виключення ревматоїдного артриту. У деяких випадках додатково проводиться артроскопія — вивчення внутрішньої поверхні суглоба з допомогою ендоскопа.

Лікування артрозу: методи

Тактику лікування обирають з урахуванням причин, локалізації патологічного процесу, ступеня захворювання. Консервативні методи:

• Медикаментозна терапія.
• Фізіотерапія.
• Лікувальна гімнастика.
• Масаж.
• Мануальна терапія.

Лікувально-фізичний комплекс стимулює кровообіг, що призводить до кращого постачання тканин поживними речовинами та киснем. ЛФК сприяє збільшенню рухливості кістково-хрящового з’єднання та розширенню амплітуди рухів. Одночасно зміцнюються м’язи та зв’язки. Атрофія м’язів стегна спостерігається у 60% пацієнтів із діагнозом гонартроз. Лікувальна гімнастика допомагає відновити фізичну активність.

Медикаментозне лікування артрозу ефективно на ранніх стадіях. Для усунення болю призначають протизапальні засоби нестероїдного типу та анальгетики. Інші препарати комплексної терапії — хондропротектори, які стимулюють продукцію колагену та відновлення хряща, глюкокортикостероїди.

Медикаментозні методи лікування включають ін’єкції гіалуронової кислоти, стовбурових та хрящових клітин, PRP-терапію. Лікування передбачає ін’єкційне введення факторів росту, що містяться в плазмі крові, та інших речовин, що стимулюють продукцію синовіальної рідини, природну регенерацію та відновлення хрящової тканини.

Фізіотерапія при артрозі включає магнітотерапію, лазерне лікування, вплив імпульсним, змінним та постійним струмом, електрофорез та фонофорез, теплові аплікації. Фізіопроцедури покращують кровопостачання тканин, усувають больовий синдром, стимулюють процеси регенерації.

Артроскопія з лікувальною метою проводиться для видалення остеофітів і полірування кісткових структур, що дозволяє зменшити вираженість больового синдрому. Хірургічне лікування артрозу передбачає заміну ураженого суглоба імплантатом. Ендопротезування проводиться, якщо консервативна терапія не дала бажаного результату. Сучасні операції дозволяють відновлювати ушкодження хряща площею до 8 см2. Технологія передбачає утворення хрящової тканини з урахуванням імплантованого колагенового матриксу.

Найновіші методи лікування артрозу в медичному центрі Rubinko

МЦ “Рубінко” в Харкові запрошує пройти діагностичне обстеження та курс лікування захворювань суглобів. Пропонуємо безопераційне лікування артрозу передовими методами:

• Ударно-хвильова терапія.
• SIS-терапія.
• Голкорефлексотерапія.
• Лазеротерапія.

Ефективне лікування без операції — це відсутність ризиків, ускладнень та тривалої реабілітації. Допоможемо відновити рухливість суглобів та жити повноцінним життям.

Профілактика артрозу

Щоб уникнути розвитку артрозу, необхідно захищати структури опорно-рухового апарату від ушкоджень, своєчасно лікувати ендокринологічні та ортопедичні хвороби. Основні заходи профілактики:

• Підтримка нормальної ваги.
• Регулярна фізична активність.
• Здорове харчування.
• Уникнення надмірних навантажень.

Для профілактики рекомендується не менше 1 разу протягом року проходити діагностичне обстеження.