Зміст:
Що таке стеноз хребетного каналу
Спинальний стеноз характеризується вродженим чи набутим зменшенням просвіту хребетного стовпа. Залежно від локалізації патологічного вогнища виділяють груди, шийний, поперековий стеноз. Хвороба частіше вражає хребет у шийному чи поперековому відділах. Поперекова форма виявляється у 90% випадків, часто провокує розвиток ішіасу – утиску сідничного нерва. Набута форма зустрічається у 80% пацієнтів. Розрізняють види спінального стенозу залежно від етіологічних факторів:
- Посттравматичний. Пов’язаний із травматичним пошкодженням кісткових та хрящових структур хребетного стовпа.
- Післяопераційний. Зумовлений появою рубців та спайок після оперативного втручання на мʼяких тканинах навколо хребта.
- Інфекційний. Розвивається на тлі інфекційно-запального процесу з набряком тканин.
З урахуванням характеру компресії нервових закінчень виділяють центральний (звуження центрального каналу), латеральний (відрізняється звуженням просвіту латеральної кишені) та форамінальний (звуження отвору між окремими дисками) стеноз.
Чим небезпечний стеноз хребетного каналу
Звуження просвіту каналу хребта призводить до порушення функцій опорно-рухового апарату. Серед небезпечних наслідків – інтенсивні болі в спині хронічної форми, які суттєво ускладнюють професійну діяльність та повсякденну активність. Неврологічні розлади, пов’язані із защемленням нервових закінчень, призводять до порушення ходи та складнощів з пересуванням. Якщо не лікувати спинальний стеноз, підвищується ризик втрати здатності до самостійного пересування. Понад чверть пацієнтів стають непрацездатними та набувають статусу інвалідів.
Причини
Спинальний стеноз асоціюється з віковими змінами у кістково-м’язових тканинах та захворюваннями хребетного стовпа. Часто розвивається на тлі спондильозу, остеоартриту, спондилолістезу, хвороб Бехтерева та Педжета. Основні причини стенозу хребетного каналу:
- Дегенеративні зміни у структурах хребта, пов’язані з остеохондрозом, артрозом суглобів міжхребцевий дисків та іншими хворобами.
- Травматичне пошкодження хребта – вивихи та переломи.
- Порушення обмінних процесів, у тому числі погіршення засвоєння кальцію та розвиток остеопорозу.
Нерідко причини захворювання обумовлені вродженими аномаліями будови хребетного стовпа.
Симптоми стенозу хребетного каналу
Клінічна картина залежить від ступенів звуження просвіту каналу та первинного захворювання. Ознаки стенозу хребетного каналу:
- Болісні відчуття у спині.
- Біль у ногах, що посилюється при навантаженні.
- М’язова слабкість у ногах, оніміння, розлад чутливості.
- Кульгавість при ходьбі.
Біль у спині може мати гострий або помірний характер. Локалізується на ділянці звуження просвіту каналу. Нерідко поширюється на інші відділи спини та кінцівки. Пацієнти скаржаться на м’язові болі в зоні стегон, сідниць та гомілок під час бігу, ходьби, підйому сходами. Болючі відчуття можуть виникати навіть у положенні стоячи. Виразність больового синдрому зменшується при нахилі вперед чи присіданні.
Нейрогенна кульгавість – одна з ознак, яка дозволяє запідозрити спинальний стеноз без результатів інструментального обстеження. Переміжна кульгавість змушує пацієнта періодично зупинятися, щоб зменшити дискомфорт у кінцівках. Підйом у гору відрізняється меншою болісністю, ніж спуск, що пов’язано з необхідністю трохи згинати спину.
Інша характерна ознака – синдром кінського хвоста, який спостерігається при сильному здавленні нервових закінчень. Проявляється інтенсивним болем у спині, розладом чутливості у верхніх сегментах ніг, м’язовою слабкістю у віддалених відділах нижніх кінцівок, порушеннями роботи тазових органів. Пацієнти можуть зіткнутися з такими проблемами, як нетримання сечі та калу. У чоловіків можливий розвиток імпотенції.
Діагностика
Щоб поставити точний діагноз, лікар вивчає клінічну картину, скарги пацієнта та дані анамнезу. Для підтвердження патології проводять інструментальне обстеження у форматі рентгенографії (спондилографія), КТ та МРТ. У ході рентгенографічного дослідження виявляють зміни розміру та форми хребців, наявність остеофітів – патологічного розростання кісткової тканини та інших структурних ушкоджень. Мієлографію проводять для оцінки стану спинного мозку та навколишніх тканин.
Лікування стенозу хребетного каналу
Програма терапії розробляється індивідуально з урахуванням локалізації патологічного процесу, віку хворого, наявності супутніх захворювань. Консервативне лікування стенозу хребетного каналу включає прийом знеболювальних препаратів, переважно аналгетиків та НПЗЗ – протизапальних засобів нестероїдного типу. Препарати НПЗЗ знімають біль та мають протизапальну дію.
Лікар може призначити ліки для усунення нейропатичного болю та кортикостероїди, які вводять ін’єкційно в епідуральний простір – місце між спинним мозком та хребцями. Епідуральні ін’єкції у поєднанні з фізіопроцедурами дають позитивний ефект. Міорелаксанти усувають перенапругу та спазми м’язів, що сприяє підвищенню рухливості хребта та зменшенню больового синдрому.
Фізіотерапія при стенозі хребетного каналу займає особливе місце у комплексній програмі. Основні процедури включають магнітотерапію, ударно-хвильову терапію, електрофорез, SIS-терапію, лікування ультразвуком та лазером. ЛФК при стенозі хребетного каналу – ефективний метод лікування. Спеціальні вправи покращують кровопостачання кісткових, хрящових, м’язових тканин, підвищують гнучкість та рухливість хребта. Лікувальна гімнастика сприяє розширенню діапазону рухів та покращенню якості життя. Операція проводиться за наявності показань:
- М’язова слабкість із тенденцією до прогресування.
- Прогресуючий неврологічний дефіцит.
- Непереносимі болі, які не піддаються усуненню медикаментозними засобами, погіршують працездатність і повсякденну активність.
Зазвичай операцію призначають, якщо консервативна терапія не дає результатів протягом півтора місяця. У ході операції лікар видаляє частину хребцевих дисків, які виступають усередину каналу та здавлюють нервову тканину. Прогноз погіршується, якщо тривалість симптоматики перевищує 6 місяців. Операції небезпечні ускладненнями:
- кровотеча;
- розвиток інфекційно-запального процесу;
- пошкодження спинного мозку та судин із погіршенням стану пацієнта;
Ймовірність рецидиву після видалення міжхребцевої грижі досягає 25%. Частота ускладнень після оперативного втручання становить понад 27%. Навіть успішна операція потребує тривалої реабілітації, Термін якої може становити від 6 місяців до 2 років.
Профілактика
Щоб уникнути розвитку стенозу хребта, потрібно вести здоровий та активний спосіб життя, своєчасно лікувати хвороби опорно-рухового апарату, отримувати повноцінне харчування з достатньою кількістю нутрієнтів, вітамінів та мікроелементів. Рекомендується регулярно не рідше 1 разу протягом року проходити обстеження у вертебролога. Виявлення хвороб на ранній стадії підвищує ефективність лікування.
Стеноз хребта – небезпечне захворювання, яке погіршує якість життя і може спричинити інвалідність. Щоб уникнути наслідків, варто своєчасно звернутися до лікаря та пройти курс терапії. Приходьте до медичного центру “Rubinko”, щоб отримати кваліфіковану медичну допомогу. Серед наших переваг – компетентний персонал, передове фізіотерапевтичне обладнання.
Замовте консультацію лікаря просто зараз
