Зміст:
Що таке міофасціальний больовий синдром
Частка м’язових волокон у загальній структурі тіла становить близько 45%. Внаслідок різних причин у м’язах утворюються ущільнення діаметром близько 1-3 мм — тригерні точки. Кілька розташованих поруч точок формують ділянку підвищеної чутливості. Подразнення тригерних зон призводить до появи болю. Хворобливі відчуття поширюються по нервових волокнах у різні відділи спини — поперековий, грудний, ділянку шиї і тазу. Нерідко біль охоплює широкі ділянки, досягає зони плечей і кистей рук, нижніх кінцівок. Міофасціальний синдром вирізняється хронічним перебігом. За відсутності адекватного лікування призводить до наслідків:
- Підвищена дратівливість.
- Погіршення настрою, розвиток депресії.
- Зниження працездатності.
- Ускладнення перебігу хвороб хребта.
- Хронічна втома.
Один із наслідків міофасціального синдрому — порушення кровообігу через здавлювання судин спазмованими м’язами. Порушення кровотоку призводить до погіршення постачання тканин поживними речовинами і киснем, що провокує ішемію та інші патології. На відміну від фіброміалгії, коли біль локалізується в м’язах, кістках і зв’язках, міофасціальний больовий синдром поширюється тільки на м’язову тканину.
Механізм розвитку
Біль зумовлений м’язовим спазмом, який часто пов’язаний із травмою, переохолодженням організму, дегенеративними хворобами хребта — остеохондрозом, міжхребцевою грижею, спондилолістезом, стенозом (звуженням) хребтового каналу. Механізм розвитку зумовлений пошкодженням м’язової тканини на мікроскопічному рівні.
Кальцій в організмі відповідає за м’язові скорочення і провідність нервових імпульсів. Прискорене вивільнення іонів кальцію супроводжується підвищенням проникності мембран міоцитів — клітин, з яких утворена м’язова тканина. Через підвищену проникність клітинної мембрани міоцити схильні до пошкоджень.
Одночасно підвищується скорочувальна здатність міофібрил, які відповідають за стиснення і релаксацію м’язових волокон. При підвищених фізичних навантаженнях компенсаторні механізми порушуються і волокна перестають повністю розслаблятися, що призводить до стійкого скорочення — спазму.
Причини МФБС
МФБС розвивається внаслідок м’язового дисбалансу. Основна причина виникнення — локальне перенапруження м’язів, яке призводить до формування тригерних зон. Причини міофасціального синдрому:
- Захворювання хребта — порушення постави, остеохондроз, артроз, спондилоартроз. Хвороби хребта провокують неправильне положення хребетного стовпа, що призводить до м’язових спазмів.
- Аномальне формування скелета — асиметричне положення таза, різна довжина нижніх кінцівок, плоскостопість. Аномалії формування відділів опорно-рухового апарату супроводжуються нерівномірним навантаженням на м’язи, що є причиною спазмів.
- Вимушене тривале положення тіла в незручній позі. Часто спостерігається в разі сидячої роботи або в лежачих хворих.
- Одноманітні, часто повторювані рухи пов’язані з фізичною працею або професійною діяльністю. Постійне напруження одних м’язів у поєднанні з розслабленим станом інших — причина дисбалансу і спазмів.
У деяких випадках розвиток патології пов’язаний з постійним здавлюванням м’язових тканин тіла одягом, лямками важких сумок і рюкзаків. Провокуючі чинники:
- Стресові впливи.
- Психоемоційні та фізичні перевантаження.
- Травми, розтягнення м’язів і зв’язок.
- Здійснення різких рухів.
- Інтенсивні спортивні тренування.
- Переохолодження організму.
Часто МФБС трапляється у людей, які в основному ведуть малорухливий спосіб життя і періодично активно займаються фізичною діяльністю — працюють на дачі, відвідують спортзал. Серед провокуючих чинників варто відзначити гострі та хронічні інтоксикації, незбалансоване харчування з недостатньою кількістю вітамінів і мінералів, шкідливі звички, надмірну вагу.
Симптоми захворювання
Для патології типова наявність тригерних точок, які локалізуються в спазмованих м’язах. Тригерні точки вирізняються підвищеною чутливістю, найбільш болючі під час дотику. Подразнення призводить до значного посилення болю. Біль поширюється в різні відділи тіла. Симптоми міофасціального синдрому включають:
- почуття скутості;
- обмеження рухливості;
- фізичний дискомфорт.
Пацієнт відчуває хворобливі та неприємні відчуття у м’язах постійно. Залежно від ступеня напруги м’язів та подразнення тригерів відрізняється інтенсивність болю.
Діагностика міофасціального синдрому
Діагноз ставлять, спираючись на дані фізикального огляду та анамнезу, результати інструментальних та лабораторних досліджень. У ході фізикального огляду лікар виявляє тригерні точки, при пальпації яких з’являється різкий біль. Методи діагностики включають:
- Функціональні проби.
- УЗД.
- МРТ, КТ.
Електроміографію призначають, щоб визначити провідність нервових волокон, розташованих у м’язовій тканині та виявити точну локалізацію тригерних точок. Інструментальні методи — КТ та МРТ використовують переважно для виявлення захворювань хребта, які спровокували МФБС.
Лікування міофасціального синдрому
Стан пацієнта зазвичай покращується після комплексного лікування, яке включає процедури фізіотерапії, ЛФК, масаж, прийом протизапальних та знеболювальних препаратів. Основні методи лікування:
- Медикаментозна терапія. Пацієнту зазвичай призначають НПЗП — препарати, які усувають біль та запалення. У разі болю лікар може додатково призначити анальгетики. Показані міорелаксанти, які розслаблюють спазмовані м’язи та вітаміни групи B.
- Мануальна терапія та фізіотерапія. Основні фізіопроцедури — голкорефлексотерапія, магнітотерапія, лазерна та ударно-хвильова терапія. Міофасціальний реліз — м’який, тривалий тиск на спазмовані м’язи, який разом із масажем сприяє розслабленню спазмів.
- Лікувальна гімнастика. Спеціальні вправи спрямовані на розтягування та розслаблення м’язової тканини. ЛФК покращує кровопостачання м’язів, допомагає усунути рухові порушення та дискомфорт, розширити амплітуду рухів.
Корисні самомасаж та тренування у форматі стретчингу. У рамках занять ЛФК відбувається корекція постави та формування правильних рухових стереотипів. Лікування міофасціального больового синдрому дає відчутні результати у разі системного, професійного підходу. Важливо уникати стресових впливів, організувати робоче місце відповідно до вимог ергономіки, щоб забезпечити фізіологічно правильне положення тіла та відсутність дискомфорту під час тривалого сидіння. Регулярна фізична активність сприяє підтримці здоров’я структур опорно-рухового апарату.
Коли звернутися до лікаря
МФБС лікують лікарі вузької спеціалізації — вертебрологи, ортопеди, неврологи, фізіотерапевти. Запишіться на консультацію до спеціаліста МЦ “Rubinko” у Харкові, якщо з’явилися симптоми:
- Інтенсивний біль у спині.
- Скутість рухів, що обмежує рухливість.
- Порушення сну, пов’язані з хворобливими відчуттями у м’язах.
Патологія легше піддається лікуванню на ранніх стадіях. Нерідко міофасціальний синдром пов’язаний з серйозними хворобами хребта. Відсутність адекватної терапії може призвести до тяжких наслідків аж до інвалідності. Здоров’я хребта — запорука успішного та щасливого життя без болю.
Замовте консультацію лікаря прямо зараз
