Патологія зустрічається із частотою 10 нових випадків на 100 тис. осіб щорічно. Вік пацієнтів переважно становить 25-44 роки. У чоловіків захворювання діагностується частіше, ніж у жінок. До розвитку запального процесу в синовіальній сумці ахіллового сухожилля найбільш схильні спортсмени, любителі екстремального відпочинку, активні люди.
Болісні відчуття в зоні запалення провокують зміну ходи та обмеження рухливості. При ахілобурситі знижуються працездатність та самооцінка, погіршується якість життя людини. Небезпечні наслідки ахілобурситу — розрив сухожилля, що підтримує п’яту, поширення інфекційно-запального процесу на кістку п’яти з розвитком остеомієліту і гнійного артриту.
Зміст:
Види
Розрізняють гостру та хронічну форму. Для гострого перебігу характерна яскрава клінічна картина з вираженим больовим синдромом. Залежно від того, де розташоване патологічне вогнище, виділяють односторонню і двосторонню форми.
З огляду на вид ексудату, виділяють серозну, гнійну і геморагічну форму. Серозний ексудат — прозора рідина жовтуватого кольору, яка заповнює уражену сумку. Серозна форма характеризується збільшенням об’єму сумки. Гнійний ексудат відрізняється підвищеною концентрацією лейкоцитів, каламутним, жовтувато-зеленим і сіро-білим кольором, густою консистенцією. За гнійної форми, яка зустрічається рідко, відбувається потовщення оболонки синовіальної сумки. Геморагічна форма розвивається в разі пошкодження місцевих кровоносних судин і потрапляння крові в порожнину сумки.
Причини ахілобурситу
Запальний процес у синовіальній сумці розвивається внаслідок проникнення різних інфекційних агентів. Патологія може бути зумовлена пошкодженням шкіри та м’яких тканин у ділянці гомілки. Інша причина — наявність вогнища інфекції (фурункули, абсцеси) поруч із ділянкою гомілки та п’яти.
Збудники інфекції поширюються організмом разом із потоком крові та лімфи. Потрапляючи в синовіальну сумку, викликають запалення. Запальний процес супроводжується збільшенням об’єму синовіальної рідини. У деяких випадках активація імунної системи призводить до самостійного одужання. Приєднання гноєтворної мікрофлори супроводжується розвитком гнійного запалення.
Хронічний перебіг захворювання призводить до утворення спайок у сполучній тканині, що супроводжується порушенням функцій синовіальної сумки, сухожилля, зв’язок і суглоба. Для хронічної форми типові періоди загострення, які змінюються фазою ремісії. Провокуванні чинники:
- Надмірні навантаження на ноги (заняття спортом, стрибки, біг).
- Носіння незручного, тісного взуття (на високих підборах, що не підходить за обсягом і висотою підйому).
- Патології опорно-рухового апарату в анамнезі (артрит, подагра, плоскостопість).
- Травматичне пошкодження ахіллового сухожилля.
- Вік старше 40 років.
- Зайва вага.
- Слабкий м’язовий апарат гомілки та стопи.
Види спорту, які пов’язані з підвищеним ризиком розвитку ахілобурситу, включають футбол, легку атлетику, бодибілдинг, лижний та ковзанярський. До розвитку захворювання схильні танцюристи та люди, які займаються балетом.
Симптоми ахілобурситу
Ахілобурсит проявляється болями, набряком і почервонінням у задній частині гомілки ближче до п’яткової ділянки. Для патології типове локальне підвищення показників температури шкіри в зоні запального процесу. Через хворобливі відчуття пацієнту складно повноцінно спиратися на ступню, що призводить до порушення патерну ходьби. За хронічної форми патології розвиваються дегенеративні процеси в сполучній тканині. У результаті підвищується ризик розриву ахіллового сухожилля під впливом навантаження. Симптоми ахілобурситу:
- Біль у зоні розташування ахіллового сухожилля. Хворобливі відчуття посилюються під час навантаження і дотику.
- Набряк м’яких тканин кісточки, який сильніше проявляється ввечері та під час навантаження.
- Обмеження рухливості, скутість рухів у гомілковостопному суглобі.
- Почервоніння шкірних покривів у зоні запального процесу.
- Пальпація гомілки супроводжується болючими відчуттями, які посилюються під час натискання.
Діагностика ахілобурситу
Діагноз ставлять з урахуванням клінічної симптоматики, результатів інструментального обстеження та лабораторних аналізів. Діагностика включає фізикальний огляд і збір анамнезу. Лікар оглядає гомілковостопний суглоб. Ахіллове сухожилля під час пальпації вирізняється підвищеною чутливістю і болючістю. Інструментальні методи діагностики:
- УЗД. Допомагає виявити запалення синовіальні сумки.
- Рентген. Призначають для диференціальної діагностики — виключення інших хвороб опорно-рухового апарату.
- МРТ. Проводиться для отримання деталізованого зображення ураженого суглоба та навколишніх тканин.
У результаті ультразвукової діагностики виявляються кальцієві включення, збільшення розмірів синовіальної сумки, набряк тканин. Магнітно-резонансна томографія дає змогу оцінити стан м’яких тканин. У гострому періоді аналіз крові показує підвищену концентрацію лейкоцитів.
Ахілобурсит: лікування
Щоб ефективно лікувати ахілобурсит, лікар розробляє індивідуальну програму з урахуванням стадії перебігу, характеру пошкоджень хрящової тканини, віку пацієнта, наявності супутніх захворювань. Основні методи консервативної терапії:
- Спокій. Відсутність навантажень на уражену нижню кінцівку.
- Холодні компреси з льодом. Компреси накладають щодня 2-3 рази протягом дня, тримають 15-20 хвилин.
- Компресія. Обмотування гомілки еластичним бинтом, носіння компресійних панчіх або ортопедичного бандажа для зменшення набряку.
- Положення ноги вище за рівень серця для зменшення набряку.
- Прийом фармацевтичних препаратів, у тому числі протизапальних засобів нестероїдної дії (ібупрофен, напроксен), для зменшення болю та усунення запалення.
Медикаментозне лікування ахілобурситу у гострий період передбачає виконання ін’єкцій глюкокортикостероїдів у порожнину синовіальної сумки, щоб блокувати запалення. При гострій формі ахілобурситу терапевтичний ефект настає швидше, ніж при хронічному перебігу патології. Адекватне лікування при гострому запаленні зазвичай призводить до повного одужання.
Фізіотерапія
Фізіотерапія є одним з основних методів комплексне лікування. Фізіотерапію проводять у період ремісії після усунення активного запалення. Основні методи — лазерне лікування, магнітотерапія, фонофорез, електрофорез з препаратами ібупрофену та гідрокортизону, ударно-хвильова терапія, рефлексотерапія. Фізіопроцедури покращують кровообіг та мікроциркуляцію крові, зменшують набряк та вираженість запального процесу, усувають хворобливі відчуття.
Під час проведення ударно-хвильової терапії акустичні хвилі імпульсного характеру стимулюють кровообіг. В результаті покращується живлення тканин, усувається біль, підвищується місцевий імунітет, що призводить до мобілізації власних ресурсів організму.
Спеціальні вправи зміцнюють м’язи гомілки та стопи, сприяють збільшенню амплітуди рухів та відновленню повноцінної рухової активності. Лікувальна гімнастика покращує кровообіг, кровопостачання та харчування пошкоджених тканин, що сприяє відновленню структури та функцій хряща.
Операція
Консервативне лікування ліки — метод першого вибору. Оперативне лікування ахілобурситу призначають за відсутності ефекту від консервативної терапії. У ході операції хірург видаляє синовіальну сумку, яка зазнала запалення, відновлює цілісність сухожилля, накладає гіпс для іммобілізації кінцівки. При гнійній формі лікар розкриває сумку, виконує санацію та дренування вмісту. У післяопераційний період пацієнт приймає антибіотики. Якщо кістка п’яти здавлює сумку, виконується остеотомія (видалення) кісткового фрагмента. Ймовірні ускладнення та наслідки оперативного втручання:
- Інфікування рани із розвитком вторинного запального процесу.
- Крововиливи, порушення функцій судинної системи.
- Зниження власного імунного захисту.
Ускладнення можливі навіть у разі коректного виконання операції. Після оперативного втручання нога перебуває в гіпсі. Після зняття гіпсу для підтримки стабільного положення виконують тейпування. Фізіотерапія в період реабілітації допомагає відновити функціональність суглоба і рухливість стопи. Недолік операції — довгий період реабілітації, який становить 3-6 місяців. У деяких випадках продовжується до 1 року..
Профілактика
Щоб запобігти розвитку ахілобурситу, обов’язково виконуйте вправи для розігріву перед тренуванням. Розминка допоможе уникнути травм та хвороб опорно-рухового апарату. Інші заходи профілактики:
- Носити зручне взуття, яке підходить за розміром і підтримує склепіння стопи.
- Уникати фізичних перевантажень. Відмовитись від тривалих, інтенсивних тренувань.
- Підтримувати здорову вагу. Боротися з ожирінням.
- Зміцнювати м’язи. Регулярно робити вправи для зміцнення м’язів гомілки та стопи.
Професійним спортсменам та любителям активних спортивних тренувань рекомендується виконувати тейпування області гомілковостопного суглоба перед заняттями. Носіння ортопедичних устілок забезпечує фізіологічно правильне положення стопи, що також захищає від травм гомілки та ахіллового сухожилля. Оптимальна висота каблука взуття — до 3-4 см.
Лікування ахілобурситу в МЦ Рубінко
Ахілобурсит піддається консервативному лікуванню. Патологія лікується методами фізіотерапії без необхідності хірургічного втручання. При появі ознак захворювання запишіться на консультацію до фізіотерапевта в МЦ Рубінко. Центр спеціалізується на безопераційному лікуванні захворювань опорно-рухового апарату. Лікарі використовують науково обґрунтовані клінічні протоколи.
Ефективні програми лікування та реабілітації побудовані на передових методах фізіотерапії, рефлексотерапії та лікувальної гімнастики. Клініка оснащена сучасним фізіотерапевтичним обладнанням провідних виробників Німеччини, Японії, Ізраїлю. Допоможемо позбутися болю в суглобах, повернути рухливість і легку ходу. Центр розташований за адресою: м. Харків, вул. Римарська, 27. Тел. 099-796-59-52.
Замовте консультацію лікаря прямо зараз
